Асоціація митних брокерів України

На засіданні були присутні члени колегії: заступники Голови Служби, народні депутати України, а також запрошені представники правоохоронних та державних органів.

На початку роботи колегії Ігор Калєтнік звернувся до присутніх із вступним словом:

«Наше засідання я хотів би розпочати словами Президента України, з якими він звернувся до нас з нагоди Дня митної служби.

«На митників покладено суспільну місію особливої відповідальності – захищати економічні інтереси держави, бути надійним заслоном проникненню на внутрішній ринок контрабандних товарів».

Така довіра до митної служби з боку держави вимагає від нас і належного рівня відповідальності за доручену справу.

Тому ефективна протидія корупції в митних органах має стати запорукою виконання завдань, покладених на митну службу, в повному обсязі.

Нагадаю, що 22 квітня 2010 року під головуванням Президента України відбулось перше засідання Національного антикорупційного комітету.

Створення Національного антикорупційного комітету є абсолютно виправданим, своєчасним і виваженим рішенням.

Комітет має об’єднати зусилля всіх державних і правоохоронних органів і поставити боротьбу з корупцією на більш високий рівень.

За результатами обговорення проблем розповсюдження корупції та її наслідків й визначення конкретних шляхів протидії корупційним проявам була розроблена Національна стратегія щодо запобігання та протидії корупції на 2010-2012 роки.

Національна стратегія реалізується Національним антикорупційним комітетом, органами державної влади, у тому числі і Державною митною службою України.

Пріоритетними завданнями Національної стратегії в діяльності державних органів є забезпечення захисту прав і свобод громадян від корупційних проявів.

Особливо це стосується сфери реалізації права власності, підприємницької діяльності, трудових відносин, соціальної сфери.

Метою Національної стратегії є скоординована Національним антикорупційним комітетом діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та інших установ, засобів масової інформації з виявлення, фіксації та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню корупційних діянь.

Для досягнення мети Національної стратегії необхідно вирішити такі завдання, і вони в повній мірі стосуються митних органів:

- сформувати достатні та необхідні нормативно-правові й організаційно-управлінські заходи щодо протидії та запобігання корупції;

- забезпечити неухильне виконання нормативно-правових актів та управлінських рішень в сфері протидії та запобігання корупції;

- організувати постійний моніторинг виконання таких рішень;

- забезпечити захист прав і свобод громадян від корупційних проявів у сфері реалізації права підприємницької діяльності, трудових відносин.

Вирішення завдань Національної стратегії зумовлює необхідність реалізації відповідних заходів, а саме:

- загально-профілактичних;

- спеціально-превентивних;

- правоохоронних.

До загально-профілактичних заходів, які стосуються митних органів, можна віднести:

- усунення корупційних факторів в чинному законодавстві та управлінській діяльності митних органів, що ускладнюють інвестування в національну економіку;

- впровадження періодичної горизонтальної ротації кадрів митних органів;

- забезпечення прозорості заходів управління, регулювання і контролю;

- підвищення рівня матеріального забезпечення.

Спеціально-превентивні заходи:

- впровадження відомчої автоматизованої антикорупційної інформаційної системи для фіксації офіційних та анонімних звернень громадян;

- удосконалення роботи підрозділів кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції митних органів щодо профілактики корупційних правопорушень;

- запровадження багатоступеневої методики оцінки корупційних ризиків у нормативно-правовій базі митних органів:

1. на рівні розробників проектів нормативно-правових актів (як формалізована самооцінка);

2. на рівні спеціалізованих підрозділів (як базова офіційна експертиза перед прийняттям відповідного акту);

3. на рівні громадської (неофіційної) експертизи.

До правоохоронних заходів, що хоча й непрямо, однак стосується митних органів, належить підвищення ефективності виконання судових рішень.

На виконання Національної програми щодо запобігання та протидії корупції Кабінету Міністрів України доручено вжити цілий ряд заходів, що безпосередньо стосуються митної служби України.

Зокрема, наступні:

- скоротити строки проходження процедур експорту і імпорту товарів у відповідності до міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур;

- провести з керівниками підрозділів центральних органів виконавчої влади з кадрових питань наради щодо:

1. забезпечення неухильного виконання законодавства про державну службу;

2. впровадження в практику механізму ротації державних службовців.

- виконання вимог законів щодо фінансового контролю, а саме спеціальна перевірка достовірності відомостей, які подаються:

1. державними службовцями в деклараціях про доходи та зобов'язання фінансового характеру;

2. кандидатами на посади державних службовців.

Крім того, під час засідання Національного антикорупційного комітету Президент України висунув вимогу до правоохоронних органів докорінно посилити боротьбу з хабарництвом.

Тому, не зважаючи на відсутність правоохоронного статусу, митні органи в межах наданих їм повноважень мають активно включитися в процес протидії хабарництву та іншим службовим злочинам.

З 1 січня 2011 року вступає в дію нове антикорупційне законодавство України, так званий антикорупційний пакет, який включає в себе три Закони України:

- Про засади запобігання та протидії корупції;

- Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень;

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення.

Прийняття даних законів покликане забезпечити ефективну протидію корупційним проявам, посилити відповідальність за вчинення корупційних діянь.

Крім того, впровадження нового законодавства наблизить Україну до світових стандартів антикорупційної політики.

Таким чином, були чітко розмежовані приватні і службові інтереси, а також усунуті суперечності, які дозволяли вільно трактувати деякі поняття, і, як наслідок, уникати відповідальності.

Даними законами надані чіткі визначення таких понять як:

- близькі особи;

- конфлікт інтересів;

- корупція;

- корупційне правопорушення;

- неправомірна вигода та інші.

Законом детально прописано перелік осіб, які можуть бути суб’єктами правопорушень.

Зокрема, окремим пунктом до суб’єктів корупційних правопорушень включено посадових осіб і працівників органів митної служби.

Даними законами закріплено правовий статус митних органів у напрямку запобігання та протидії корупції як суб'єктів, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках і у припиненні корупційних правопорушень.

Необхідно зазначити, що новим антикорупційним законодавством деталізовані обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції.

Це стосується:

- використання свого службового становища з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб;

- зайняття іншою оплачуваною діяльністю крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час;

- зайняття підприємницькою діяльністю безпосередньо або через інших осіб.

Необхідно підкреслити, фізичним та юридичним особам забороняється здійснювати фінансування органів державної влади, у тому числі надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків, передбачених законами.

Новим антикорупційним законодавством чітко регламентовані обмеження щодо роботи близьких осіб та порядок дій посадових осіб у разі виявлення таких обставин.

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад в митних органах, буде проводитися спеціальна перевірка.

У тому числі перевірятимуться відомості, подані такою особою особисто. У разі відсутності згоди на проведення спеціальної перевірки питання щодо такої кандидатури не повинно розглядатися.

Антикорупційним пакетом законів передбачено, що посадові особи митних органів зобов'язані вжити заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.

Також посилені вимоги щодо фінансового контролю та передбачено відшкодування шкоди, заподіяної корупційними діями.

Антикорупційний пакет законів передбачає адміністративну відповідальність за вчинення наступних корупційних правопорушень:

- одержання неправомірної вигоди;

- підкуп;

- незаконне сприяння фізичним або юридичним особам;

- порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва;

- незаконне входження до складу правління чи інших керівних органів суб'єктів господарювання;

- ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації;

- порушення вимог фінансового контролю;

- невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції;

- незаконне використання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням посадових повноважень;

- незаконне одержання подарунка (дарунка);

- порушення вимог щодо декларування особистих інтересів.

Поряд з посиленням адміністративної відповідальності, новим законодавством за вчинення корупційних діянь передбачається відповідальність кримінальна.

Зокрема, за такі злочини:

- незаконне збагачення;

- зловживання впливом.

При цьому покарання наступатиме не лише у вигляді штрафу, а й позбавлення волі на досить серйозний строк (в окремих випадках до десяти років).

Тому, на моє глибоке переконання, тепер легковажного ставлення до відповідальності за корупцію бути не може!

Оскільки, аналізуючи дію Закону України «Про боротьбу з корупцією», можна впевнено стверджувати, що особливо негативних наслідків для порушників він не створював.

Тому й суттєвого впливу на поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, попередній закон не мав.

Новим законодавством передбачено, що особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні службового злочину або складено протокол про корупційне правопорушення, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді до розгляду справи судом.

Особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, проводиться службове розслідування.

Крім того, судом можуть бути встановлені обмеження щодо заборони особі, звільненій із посади, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави.

Законом також передбачено, що дані обмеження зберігаються протягом двох років після звільнення таких осіб за умови, якщо на новій посаді у приватному секторі їхні обов'язки безпосередньо пов'язані з функціями, які вони виконували на державній службі.

Крім того, відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності, передбачається заносити до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Таким чином, суворість покарання за корупційні дії в сумі з невідворотністю його настання має забезпечити дієвість протидії корупції.

Зазначені нововведення дійсно є актуальними, оскільки вони обумовлені реаліями сьогодення.

Митні органи в межах своєї компетенції мають забезпечити ефективне запобігання та протидію корупції в митній службі шляхом:

1) вжиття нормотворчих і організаційних заходів з метою усунення самої можливість для скоєння корупційних діянь.

Основний акцент має бути поставлений саме на профілактиці службових правопорушень, а не на їх виявленні постфактум!

2) не лише невідкладне реагування на факти корупційних проявів і службових зловживань, а й виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень з метою їх усунення, й, таким чином запобігання їх скоєнню в подальшому.

3) вжиття вичерпних заходів з метою безумовного притягнення до відповідальності за вчинення корупційних дій і службових зловживань (щоб у правопорушників не виникало почуття безкарності за вчинене).

4) забезпечення чіткої регламентації дій посадових осіб митних органів, виявлення в нормативному масиві та вжиття заходів щодо зниження рівня дискреційних повноважень, тобто тих, що дають можливість на власний розсуд визначити зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень.

5) ретельний добір кадрів, особливо на найбільш відповідальні ділянки роботи в митних органах, пов’язаних із здійсненням митного контролю й оформлення та боротьби з контрабандою; проведення необхідних перевірок поданих відомостей.

6) адаптації роботи митних органів під нові стандарти запобігання та протидії корупції.

Підрозділи кадрового забезпечення та з питань протидії корупції не мають бути каральними органами та не мають працювати «на замовлення».

Їх основна функція – упередити, запобігти правопорушенню, убезпечити державу і суспільство від заподіяння шкоди.

7) налагодження дієвої взаємодії з правоохоронними органами:

Неухильне виконання вимог законодавства щодо передачі матеріалів правоохоронним органам відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу та Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Забезпечення отримання митницями інформації про прийняті правоохоронними органами процесуальні рішення.

Тому завдання засідання колегії наступні:

1) підсумувати роботу митних органів у напрямі протидії корупції та службовим зловживанням та надати оцінку її результатам;

2) виявити проблемні питання на цьому напрямку і знайти конкретні шляхи їх швидкого й ефективного вирішення;

3) виробити подальший алгоритм дій митних органів з метою подолання хабарництва, проявів корупції та зниження рівня службових зловживань;

4) озвучити постановочні задачі і розробити детальний механізм їх виконання.

Дякуємо представникам Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, МВС, ДПА, Держприкордонслужби за участь у засіданні колегії Держмитслужби.

Спільними зусиллями ми безперечно отримаємо необхідний результат!», — впевнений Ігор Калєтнік.

Джерело: Держмитслужба України