Випадки фальсифікації текстильної продукції, виявлені при митному контролі

У сучасному світі текстильні матеріали та вироби з них дуже різноманітні. Їх виготовляють майже в усіх країнах світу, де є текстильна промисловість. З огляду на те, що людство не може обійтися без виробів із текстильних матеріалів (одягу, постільної білизни, килимів, матеріалів для обробки виробів тощо), сировину та вироби імпортує та експортує велика кількість країн. Технології виготовлення текстильних матеріалів постійно вдосконалюються і змінюються, а асортимент продукції розширюється.

У ХІХ столітті та на початку ХХ століття компонентами для виготовлення текстильних матеріалів були волокна природнього походження (вовна, шовк, льон, пенька, джут та інш.). У другій половині ХХ століття, після упровадження науки хімії у побут людини, з'явилася велика група волокон – хімічні (синтетичні та штучні), які в багатьох матеріалах замінили природні волокна. Ця тенденція зберігається. Використання хімічних волокон в текстильній промисловості обумовлено більш широким спектром їх властивостей у порівнянні з волокнами природного походження – міцність на розрив, відносна міцність, стійкість до дії багатократних деформацій та стирання тощо. Враховуючи те, які властивості повинен мати матеріал, виробник товару виготовляє однокомпонентний матеріал (використовується один вид волокон), дво-, три-, чотирьохкомпонентний матеріал та інш., із різним співвідношенням компонентів у матеріалі. Крім того, матеріали піддають різним видам обробки: фарбуванню, нанесенню малюнка, покриттю полімерними матеріалами та інш. На ціну товару впливають багато різних факторів, але основними з них є ціна за матеріал, з якого виготовлений товар, а також вид та кількість обробок цього матеріалу.

Питома вага текстильних матеріалів у переліку товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимі “імпорт” досить велика. При митному контролі цих товарів часто виникають сумніви стосовно відповідності товару, що переміщується, даним, що заявлені у вантажній митній декларації. У більшості випадків такі сумніви підтверджуються після проведення досліджень товарів у службах з експертного забезпечення митних органів.

Дослідження текстильних матеріалів – процес для спеціаліста одночасно і цікавий, і складний. Цікавий тому, що на дослідження постійно надходить велика кількість проб і зразків товарів, частина з яких ніколи раніше у службах з експертного забезпечення митних органів не досліджувалася. Це дає можливість поповнювати знання спеціалістів, і потім використовувати їх на практиці при підготовці висновків. Складність полягає у тому, що для ідентифікації «нових» для спеціаліста зразків (проб), потрібно більше часу для вивчення будови матеріалу та його складових.

Дослідження текстильних матеріалів є багатоступеневим процесом і включає наступні методи.

Візуальне дослідження текстильних матеріалів (огляд неозброєним оком, дотик). Визначається вид матеріалу (тканина, трикотаж, нетканий матеріал), обробка матеріалу (невибілений, вибілений, фарбований, вибивний, з ниток різних кольорів), наявність просочення та покриття будь-якими речовинами.

Мікроскопічне дослідження. На цьому етапі відрізняють природні волокна від хімічних, встановлюють вид більшої частини природних волокон, а також відрізняють частину штучних волокон від синтетичних. Визначають вид переплетення (полотняне, саржеве, атласне, жакардове) та шаруватість текстильного матеріалу, наявність полімерного покриття текстильного матеріалу та його пористість ,.

Дослідженням методом вогневої проби фіксуються характерні ознаки поведінки волокон у полум’ї спиртової горілки – горить чи ні, повністю згорає чи залишається смолка, колір смолки, запах який з’являється при горінні волокна.

Дослідження методом якісних хімічних реакцій. Метод оснований на взаємодії волокон з різними реактивами (кислоти, луги, органічні розчинники).

Дослідженням спектрофотометричним методом на ІЧ-спектрофотометрі визначається вид полімерного матеріалу покриття чи волокноутворюючої складової текстильного матеріалу.

Гравіметричний метод. Полягає у визначенні вмісту компонетів в текстильному матеріалі у відсотках хімічним аналізом, розпусканням проби, або комбінацією цих двох методів.

Тільки після проведення повного дослідження, спеціаліст у висновку дає відповіді на поставлені у запиті питання.

Вид текстильного матеріалу, його волокниста складова, вид та кількість обробок матеріалу – всі ці складові впливають на класифікацію товару за УКТЗЕД та на його митну вартість. В митному тарифі України текстильні матеріали та вироби з них розглядаються в групах 50-65 та в товарній підкатегорії 4304000000. Ставки мита в товарних підкатегоріях УКТЗЕД становлять від 0% до 12%. Деякі суб´єкти ЗЕД використовують такі розбіжності на свою користь, таким чином ухиляючись від сплати митних платежів, тобто фальсифікують дані про товар. Фальсифікація (від лат. Falsifico) – означає підроблюю. Тобто дія, яка направлена на обман людини (людей), шляхом підробки даних на товар. В цій статті розглядаються деякі приклади фальсифікації текстильної продукції із практики Харківської служби з експертного забезпечення митних органів ЦМУЛДЕР ДМСУ.

Так, за запитом митного органу, досліджувався товар під назвою “Трикотажне вибивне полотно з коротким розрізаним ворсом, з хімічних синтетичних поліефірних волокон, у рулонах шириною 1450-1500мм» (заявлений код за УКТЗЕД 6001929000, ставка мита 8%). За результатами досліджень встановлено, що проби товару відносяться до “Фарбованих трикотажних полотен з коротким розрізаним ворсом з синтетичних поліефірних волокон” (встановлений код за УКТЗЕД 6001923000, ставка мита 8%). За результатами досліджень митна вартість товару була збільшена.

Іноді товар, наданий на дослідження, за зовнішнім виглядом, повністю не відповідає даним про нього, заявленим у вантажній митній декларації. Так, за запитом митного органу, досліджувався товар під назвою “Волокно штапельне, синтетичне, із поліестеру, піддане кардо- та гребнечесанню та підготовці для прядіння” (заявлений код за УКТЗЕД 5506200000, ставка мита 4%). За результатами досліджень встановлено, що проби товару є «Вибивними та вибіленими поперечнов´язаними трикотажними полотнами з бавовни» (встановлений код за УКТЗЕД 6006240000, 6006210000 (в залежності від обробки - вибілені чи вибивні), ставка мита 8%).

На класифікацію тканин впливає такий показник, як вид переплетення. Без спеціальних знань та приладної бази (мікроскоп, лупа), відрізнити один вид переплетення від іншого, майже неможливо. А різниця в ставках мита між тканинами з різними видами переплетення суттєва. Наприклад, за запитом митного органу досліджувався товар під назвою “Тканина бавовняна, з вмістом бавовни 95%, еластомірних поліуретанових ниток 5%, з поверхневою щільністю 210+/-5% г/м², фарбована, завширшки 142см” (заявлений код за УКТЗЕД 5209390000, ставка мита 0%). За результатами досліджень встановлено, що проба товару є “Вибіленою тканиною поверхневою щільністю 256г/м² саржевого переплетення (чотирьониткова саржа). Тканина виготовлена з бавовняних волокон 95,0мас.% та синтетичних еластомірних ниток 5,0мас.%” (встановлений код за УКТЗЕД 5209220000, ставка мита 5%).

В залежності від природи полімерної речовини, якою покривають текстильні матеріали та вироби з них, товари з покриттям розглядаються в різних товарних підкатегоріях та мають різну ставку мита та митну вартість. Також на класифікацію товарів впливає такий показник, як вид текстильного матеріалу, який покривають полімерною речовиною. За запитом митного органу досліджувався товар під назвою “Рукавички робочі, х/б трикотажні з покриттям гумою. Рукавички маслостойка, господарча” (заявлений код за УКТЗЕД 6116102000, ставка мита 5%). За результатами досліджень встановлено, що зразок товару є “Готовим виробом – рукавичками трикотажними, покритими з зовнішніх поверхонь полівінілхлоридом” (встановлений код за УКТЗЕД 6116108000, ставка мита 8%). Також, за запитом митного органу, досліджувався товар під назвою “Рукавички робочі, х/б трикотажні, покриті жовтим латексом” (заявлений код за УКТЗЕД 6116102000, ставка мита 5%). За результатами досліджень встановлено, що зразок товару є “Готовим виробом – рукавичками на основі тканини, покритими вулканізованим сіркою поліізопреновим каучуком” (встановлений код за УКТЗЕД 6216000000, ставка мита 7,6%).

Бувають такі випадки, що поки наданий на дослідження зразок (пробу) товару не розбереш на складові, та за допомогою приладів не встановиш будову цих складових, то візуально зразок (проба) повністю відповідає заявленим у вантажній митній декларації даним на товар. Так, за запитом митного органу, досліджувався товар під назвою “Папір копіювальний не вуглецевий (рулонний матеріал на паперовій основі). Ліцензійна майстер-плівка у рулонах для використання у ризографах” (заявлений код за УКТЗЕД 4816900000, ставка мита 0%). За результатами досліджень встановлено, що зразки товару є “Нетканими матеріалами поверхневою щільністю 7-8г/м² з покриттям з однієї сторони прозорою полімерною поліефірною плівкою. Проби виготовлені з хімічних волокон (встановлений код за УКТЗЕД 5603111000, ставка мита 4,3%) та рослинних луб´яних волокон (встановлений код за УКТЗЕД 5603911000, ставка мита 4,3%)”.

Проведення досліджень службами з експертного забезпечення митних органів є однією з додаткових форм митного контролю, яка дозволяє митним органам уникнути невірної класифікації товарів за УКТЗЕД і, завдяки цьому, попередити недобір сплати митних платежів до Державного бюджету.

Джерело: Держмитслужба України